Як мультиварка стала моїм найкращим другом

[OliveaApano]

Як я подружилася з мультиваркою

До недавнього часу мої стосунки з кухнею залишали бажати кращого. Я навіть яєчню примудрялася спалити або зіпсувати найпростіші страви. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я не знала, радіти чи засмучуватись.

Перші два тижні я обходила її стороною. Вона стояла на стільниці, чорна та блискуча, наче літаюча тарілка. Але їсти хотілося завжди, і настав момент істини.

На на цьому сайті знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене підбадьорила. Я просто покидала в чашу фарш, капусту, рис і додала томатним соком. Натиснула кнопку "Гасіння" — і затамувала подих.

За годину кухня наповнилася таким духмяним запахом, що чоловік визирнув із кімнати в подиві: "Це ти сама приготувала?".

Коли я зазирнула всередину, то була вражена. Це була їжа, а не щось неїстівне! Справжнісінькі голубці! Ми уплітали за обидві щоки.

Тепер ми з мультиваркою - друзі. Вона рятує мене щоразу: у ній нічого не горить і не втікає і олія не бризкає на всі боки. Я вже вивчила її характери — мову таймерів і режимів. І хоч друзі кепкують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.